На головну
Пошук
Мапа сайту
Новини
ІНФОРМАЦІЯ моніторингу стану та перспективи розвитку АПВ Сумської області станом на 01.10.2009 року моніторингу стану та перспективи розвитку АПВ Сумської області
станом на 01.10.2009 року
Метеорологія
Третя декада вересня тепла і суха.
Середньодобова температура повітря за декаду склала 13,7 0С, при багаторічному показнику 11,4 0С. Опадів випало 2,4 мм, при нормі за декаду 14 мм. Максимальна температура повітря піднімалась до 22 0С, а на поверхні грунту до 38 0С (22.09.09). Мінімальна - знижувалася відповідно до 2,4 0С і до мінус 3 0С (27.09.09).
Вітер переважав північно-східний з переходом на південно-західний 3-5 м/с, а 24,29,30 вересня – 5-10 м/с.
Мінімальна відносна вологість повітря в денні години знижувалась до 41% (25.09.09)
Температура ґрунту на глибині 10 і 40 см за третю декаду вересня склала 15,1 0С і 16,3 0С.
Початок першої пентади першої декади жовтня прохолодний і сухий. До кінця декади прогнозується температурний режим в межах норми, опадів – близько норми.
Сума активних температур повітря вище +10 0С на 01.10.09 р. склала 3060 0, а ефективних 1430 0, при багаторічних відповідно 2568 0 і 1047 0.
Рослинництво
За оперативними даними Головного управління АПР Сумської ОДА на 28 вересня в області посіяно 240 тис. га озимих колосових на зерно. Задовільні сходи озимих отримано тільки на площах, де випали опади перед сівбою, або після її проведення та на полях, де обробіток ґрунту проводився по типу пару. При сівбі на початку оптимальних строків отримано «пунктирні», нерівномірні сходи. Такі посіви зараз відчувають нестачу вологи в кореневмісному шарі. І це викликає тривогу так як вузол кущення розміщений вище посівного ложе в абсолютно сухому ґрунті і вторинні корінці не утворюються. В денні часи такі рослини втрачають тургор. Подальший період бездощів’я може викликати загибель таких посівів. Слід відзначити, що рідкі сходи озимої пшениці значно пошкоджуються цикади. Подібний перебіг метеорологічних умов на території Сумщини мали місце восени 1974, 1975 та 2005 років, коли за тримісячний період (серпень-жовтень) випало всього лише 65-40 мм вологи, відповідно, при середньо багаторічному показнику 160 мм.
На сьогодні покращити ситуацію із озимими можливе тільки після випадання достатньої кількості опадів. Тільки при достатньому волого і теплозабезпеченні рослини озимих колосових можуть, на час припинення активної вегетації (середньобагаторічне 26 жовтня) пройти ІI етап органогенезу і утворити 2-3 стебла. При утриманні в подальшому бездощів’я зменшує час для проходження рослинами озимих колосових І і ІІ етапів органогенезу до моменту припинення активної вегетації. Відомо, що для нормальної перезимівлі озимої пшениці рослини перед входом в зиму повинні пройшли ІІ-й етап органогенезу, сформувати по 2-3, а сильнокущисті сорти – 3-4 стебла. Для цього необхідно 50-55 днів осінньої вегетації та (залежно від сорту) близько 450-5400С активних температур вище 5°С за умови достатнього вологозабезпечення. За таких умов формуються найстійкіші до несприятливих умов перезимівлі посіви, що забезпечують максимально можливий урожай. Якщо рослини озимої пшениці, на час припинення активної вегетації знаходяться у фазі 2-3 листків, то висока ймовірність їх часткової чи можливо і повної загибелі у зимовий період через понижену зимостійкість та слабкий розвиток рослин. Тому, на сьогодні ще є час для того щоб рослини озимих колосових культур могли сформувати достатню вегетативну масу і загартуватися перед входом у зиму, але все це залежить від часу коли будуть опади.
Захист рослин
При обстеженні площ після озимої пшениці було виявлено: ураження рослин падалиці борошнистою росою – 10-70%, бал ураження 5-40, бурою іржею – 2%, бал ураження 5; пошкодження рослин шведською мухою – 3-4%, цикадками -6%, 10-15 особин/м2 (ЕПШ-50-150 особин/м2), заселення площ мишовидними гризунами – 1 колонія/га.
Тваринництво
На сучасному етапі розвитку тваринництва, забезпечення здоров’я тварин та ефективне господарське їх використання є однією з найважливіших проблем аграрної науки і сільськогосподарської практики. В розвитку аграрного виробництва йде переосмислення ролі тварин, технологій утримання та годівлі. За останні роки тваринництво набуває більш інтенсивного характеру.
Поставлено завдання виробити як найбільше продукції за найкоротший термін із найменшими затратами. Ефективність виробництва молоко продукції в області безпосередньо залежить від впровадження в галузь молочного скотарства сучасних прогресивних технологій.
Сьогодні необхідна модернізація існуючих приміщень, розміщення молочного стада відповідно до фізіологічних потреб і різкого підвищення його продуктивності. Формування молочного стада для сучасних технологій необхідно з оцінкою корів первісток, які вводяться в основне стадо за морфофункціональними ознаками та з метою запобігання захворювання корів на мастит.
З метою повної реалізації генетичного потенціалу продуктивності наявного стада, необхідно годувати тварин змішаними повноцінними збалансованими за всіма поживними речовинами кормами.
На 01.09.2009 року одержано надій на корову в ДП ДГ Сумського інституту АПВ – 2975 кг при поголів’ї 350 голів, ДП ДГ АФ «Надія» - 2660 кг молока при поголів’ї 645 корів.
Керівникам та спеціалістам зоотехнічної, ветеринарної, інженерної служб приділити увагу на переведення тварин з літнього утримання на зимово-стійлове.
Провести повний зоотехнічний аналіз кормів, які будуть використовуватись для годівлі тварин в зимовий період з метою балансування раціонів згідно науковообгрунтованих норм для різних груп тварин .
Вживати заходів щодо створення необхідних зоогігієнічних умов утримання та раціональної годівлі тварин, збереження маточного поголів’я великої рогатої худоби, свиней та овець.
Головним зоотехнікам та зоотехнікам-селекціонерам подбати про обробку матеріалів селекційно-племінної роботи з метою якісного проведення бонітування сільськогосподарських тварин. Племінним господарствам подбати про підготовку первинної зоотехнічної документації та племінних стад до проведення атестації племінних суб’єктів.
Заходи щодо профілактики та лікування інвазійних хвороб тварин необхідно проводити відповідно до затвердженого епізоотологічного плану.
Обов’язково після літньо-табірного та пасовищного утримання молодняку великої рогатої худоби, провести обробку проти легеневих паразитів. Ранні профілактичні та лікувальні заходи дадуть можливість знищити паразитів на перших стадіях розвитку без прояву хворобливого процесу.
При переведенні свиней з літньо-табірного утримання, провести гельмінтологічне обстеження з подальшою профілактичною або лікувальною обробкою антгельмінтиками. Обов’язково після обробки провести гельмінтокопроовоскопічне обстеження з метою визначення якості дегельмінтизації. В разі не якісної обробки (з низькою екстенсефективністю) призначити повторну дегельмінтизацію з використанням більш ефективних лікарських форм антгельмінтиків.
В ДП ДГ Сумського інституту АПВ для реалізації є в наявності свинки великої білої породи живою масою 70-80 кг в кількості 30 голів.
Заступник директора
з наукової роботи,
кандидат с.-г. наук М.Г.Собко
