На головну
Пошук
Мапа сайту
Новини
Інформація про проведену конференцію 02.09.2010 р.
Метеорологія
Третя декада серпня - тепла і суха. Середньодобова температура повітря за декаду склала 19,9ºC, при багаторічному показнику 17,9ºC. Опадів випало 2 мм при нормі 20 мм. Максимальна температура повітря піднімалась до 32ºC, а на поверхні ґрунту - до 50ºC (25.08.10). Мінімальна – знижувалась, відповідно, до 8,4ºC і до 3ºC (31.08.10).
Мінімальна відносна вологість повітря знижувалась до 31% (25.08.10). Вітер переважав південно-західний 5-10 м/сек. Температура ґрунту на глибині 10 і 40 см за декаду становить 22,6ºC і 22,5ºC.
За серпень середньодобова температура повітря склала 25,8ºC, при багаторічній 19,2ºC. Опадів випало 7,8 мм при нормі за місяць 57 мм. Температура ґрунту на глибині 10 см і 40 см за серпень становила 26,4ºC і 24,8ºC.
Початок першої пентади першої декади вересня - теплий і з дощем (випало 10 мм). На 02.09.2010 сума активних температур повітря вище +10ºC становить 31320, ефективних - 19990 при багаторічних, відповідно, 24100 і 1095ºC.
До кінця декади збережеться температурний режим в межах норми, пройдуть опади.
Землеробство
Озима пшениця дуже вибаглива до умов живлення. Це пояснюється тим, що її коренева система характеризується невисокою здатністю засвоювати поживні речовини з важкорозчинних сполук у ґрунті. Винос елементів живлення озимою пшеницею залежить від багатьох факторів зовнішнього середовища, насамперед — від її врожайності та внесення добрив.
У зоні Лісостепу спостерігається досить висока ефективність внесення мінеральних добрив. Норми та співвідношення елементів живлення в них залежать від типу ґрунту, його зволоження та попередника. На всіх ґрунтах зони найкраще вносити повне мінеральне добриво. На чорноземах глибоких середньосуглинкових у складі повного удобрення перевагу віддають фосфору, а калій та азот слід вносити приблизно на 10—15 % менше, ніж фосфору. На чорноземах вилугуваних, сірих лісових i дерново-підзолистих ґрунтах у складі повного добрива азоту доцільно вносити стільки само, скільки й фосфору, або трохи більше, ніж фосфору i калію. У разі розміщення озимої пшениці після чорного пару, конюшини та люцерни фосфорні й калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту, а азотні — для підживлення. При цьому доза азоту зменшується на 20—30 кг/га. Після кукурудзи на силос та інших непарових попередників в основне удобрення вносять азот, фосфор i калій.
В таблиці 1 наведені рекомендовані норми внесення мінеральних добрив для господарств, розташованих в зонах Лісостепу.
1. Рекомендовані норми внесення мінеральних добрив
| Грунт | Норми добрив, кг/га | Примітки | ||
| N | Р2О5 | К2О | ||
| Лісостеп | ||||
| Сірий лісовий | 90 | 80 | 80 | Після багаторічних трав норми азоту зменшують на 30-40 кг/га, після чистого пару – на 40 кг/га, норми калію – на 20 кг/гаПісля кукурудзи норми азоту збільшують на 20-30 кг/га |
| Темно-сірий лісовий, чорнозем опідзолений | 80 | 70 | 70 | |
| Чорнозем вилугуваний | 70 | 70 | 60 | |
| Чорнозем глибокий | 70 | 60 | 40 | |
Запаси продуктивної вологи являються одним із основних факторів формування дружніх сходів сільськогосподарських культур, а в подальшому виступають і вирішальним чинником врожаю. На сьогодні, запаси продуктивної вологи як в орному, так і метровому шарах ґрунту є незадовільними, і не дозволяють створити висіяному насінню озимих культур сприятливих умов для проростання. Так, у орному шарі ґрунту міститься 4-8 мм вологи, а у метровому шарі від 30 до 50 мм. За таких умов необхідно досить уважно підходити до вибору системи обробітку ґрунту під озимі культури. Глибокий як полицевий, так і безполицевий обробіток є неефективним через можливість вигортання на поверхню брил та погіршення загальної структури посівного шару. Перевагу слід надавати поверхневому та мілкому обробітку ґрунту на глибину до 12 см переважно дисковими знаряддями з обов`язковим прикочуванням.
Рослинництво
Озима пшениця. Сівба це перший і найважливіший період, який значною мірою зумовлює час та повноту появи сходів, подальший ріст і розвиток рослин в осінній період вегетації, продовження фаз загартування, морозо- та зимостійкість, стійкість до інших стресових явищ, хвороб, шкідників, бур’янів, які на кінцевому етапі і є визначними факторами отримання високих врожаїв озимої пшениці. За результатами досліджень науково-дослідних установ відхилення строків сівби від оптимальних на 15-20 днів призводить до зниження урожайності озимих на 15-45% через одержання перерослих чи слабких нерозкущених рослин на період припинення вегетації. Тому, враховуючи вищесказане оптимальними строками сівби у зоні діяльності Сумського інституту АПВ НААНУ слід вважати 10-20 вересня. Сівба озимої пшениці більш пізніше приводить до недоотримання значної кількості зерна і є ризикованою, при можливих негативних явищах у період зимівлі. Рослини озимої пшениці дуже ранніх строків сівби сильніше пошкоджуються шкідниками та уражуються хворобами. В першу чергу сівбу необхідно проводити після гірших попередників і слабо удобрених площах, а потім по зайнятих і чистих парах. На кінець серпня поточного року в посівному шарі ґрунту практично відсутня продуктивна волога для отримання сходів озимих культур. Опади, які випали місцями 2 вересня в кількості 6-10 мм ситуацію не виправили. Шар вологого грунту становить від 3 до 5 см. В зв’язку з такими екстремальними умовами проводити сівбу в ранні строки не рекомендується, так як насіння, яке тривалий час знаходиться в ґрунті не проросте і втрачає життєздатність. Навіть після випадання опадів сходи з’являються зрідженими. Виходячи з цього, посів озимих культур необхідно провести з 15 вересня до 1-5 жовтня в сухий ґрунт (за відсутності опадів). При цьому необхідно збільшити норму висіву на 10%, а глибину заробки насіння зменшити до 3-4 см з обов’язковим прикочуванням. Норми висіву в значній мірі визначаються особливостями сортів, попередника, строку сівби, якості і строку обробітку ґрунту та наявності вологи в ньому. В основу розрахунків норм висіву повинна покладатися необхідність одержання густоти сходів у межах 400 шт./м2. При розриві показників між лабораторною схожістю і енергією проростання на 10 і більше відсотків норму висіву потрібно збільшувати 8-10%. За даними Сумського інституту АПВ оптимальні норми висіву насіння складають від 4 до 5 млн. схожих насінин на гектар при умові дотримання технології сівби. При посіві в сухий ґрунт обов’язковою умовою повинен бути мілкий обробіток ґрунту і наявність твердого ложе. При підготовці насіннєвого матеріалу слід звернути особливу увагу на його якість. Насіння має бути добре відсортованим і вирівняним. Використання для сівби високоякісного насіння, а також його протруєння є одним із ефективних заходів обмеження розповсюдження та шкодочинності хвороб.
Озимий ріпак. Закінчились оптимальні строки сівби для даної культури, але ряд зарубіжних фірм пропонують низку гібридів, які можна висівати до 10 вересня так, як вони відзначаються інтенсивним розвитком рослин на початкових фазах росту при задовільних запасах продуктивної вологи в орному шарі ґрунту (0-20 см), що становить 21-30 мм.
Рослини оптимальних строків сівби (20-25 серпня) знаходяться у фазі проростання – початку сходів. Так, як дана фаза буде тривати дещо довше із-за нерівномірності випадання опадів або їх відсутності, що знизить ефективність дії протруйників слід уважно слідкувати за появою і розвитком хрестоцвітної блішки, особливо в жарку погоду, і при перевищенні ЕПШ (4-5 жуків на 1 м2) негайно застосовувати інсектициди дозволені до використання з групи пірітроїдів – Денис Профі, в.г. (0,07 г/га), Карате Зеон, мк.с. (0,15 л/га), Фастак, 10 % к.е. (0,1-0,15 л/га); з групи фосфорорганічних препаратів - Базудін, 600 EW, в.е, Бульдок, 2,5 к.е., (0,3 л/га), Нурел-Д (0,8 л/га).
Кукурудза. Рослини посівів оптимальних строків сівби знаходяться у наступних фазах: при ФАО 180-220 – збиральній стиглості зерна, ФАО 220-300 – збиральній стиглості, ФАО 300-320 – технічній стиглості. Настання даних фаз відбулося на 2-2,5 тижні раніше у порівнянні із багаторічним даними і більшість господарств приступили до збирання зерна цієї культури. Високі температури і особливо дефіцит вологи суттєво вплинули на формування качанів, які в умовах поточного року поступаються як за розмірами, так і за кількістю утворених зерен, у порівнянні із попередніми роками. На сьогодні можна вже говорити, що ми через це недоотримаємо приблизно 10-15% врожаю зерна кукурудзи.
Перед збиранням треба провести детальне обстеження та інвентаризацію посівів у розрізі полів і господарств, щоб виявити посіви кукурудзи, які дадуть дуже низькі врожаї. За можливості такі посіви доцільно замінити на кращі з призначених для збирання на силос. Через наближення строків достигання та збирання кукурудзи, доцільно більше уваги приділити підготовці кукурудзозбиральної техніки. Аби не допустити втрат врожаю, треба збирання провести в оптимально стислі строки. Комбайнове збирання кукурудзи в качанах доцільно починати за зниження вологості зерна до 35–40%, а за вологості нижче від 30% забезпечити збирання з одночасним обмолотом зерна. Для збирання, крім спеціальних кукурудзозбиральних комбайнів, використовують також звичайні зернові комбайни з відповідними приставками. У разі запізнення зі збиранням зернової кукурудзи втрати врожаю значно зростають. При затримці зі збиранням після достигання кукурудзи, на 20 днів втрати зерна становлять 10%, на 30 днів, — відповідно, 17 і на 35–40 днів — 23–30%. Зростає також кількість обвислих качанів та виляглих стебел, що збільшує втрати врожаю при збиранні.
Овочі. На початок вересня завершено збирання врожаю огірків, завершується збір врожаю кавунів, динь, помідорів, перцю і баклажанів. Завершено збирання врожаю цибулі з сіянки, продовжується збирання цибулі на ріпку з насіння.
Високі температури і відсутність опадів з середини липня по даний час негативно впливають на формування врожаю коренеплідних овочевих (буряк, морква) і пізньої білоголової капусти, де розпочалось формування головок. При відсутності достатньої кількості вологи в ґрунті та температурах повітря вище від оптимальних для цих культур на 60-70% значно уповільнені темпи наростання продуктивних органів.
Суха, з високими температурами погода, зумовила втрату тургору (часткове в’янення коренеплодів буряка столового, моркви) та майже повне припинення наростання маси головок капусти пізньостиглої з частковою втратою цими рослинам листкового апарату (відмирання до 30-35% листків). В даний час спостерігається подальше поширення заселення рослин капусти гусеницями білана капустяного, совок, капустяної молі і збільшення колоній тлі. Отримання високого врожаю якісної продукції вимагає негайного обробітку рослин ефективними засобами з переліку дозволених для використання на присадибних (дачних) ділянках і в промислових посівах.
В зв’язку зі зменшення виробництва органічних добрив гарним замінником може бути посів сидеральних рослин (ріпак, гірчиця, редька олійна).
При посіві, навіть на початку вересня, за 1,5-2 місяці вегетації ці рослини формують зелену масу 140-250 ц/га, що при заорюванні в середині-кінці жовтня в значній мірі пом’якшує втрату органічної речовини ґрунту, сприяє зменшенню кількості патогенних організмів, на 15-25% підвищує урожайність вирощуваних рослин в наступному році.
Якщо ділянка під овочеві 2011 року підтримується в стані напівпару, то при появі сходів бур’янів проводять культивацію ґрунту з послідуючим прикочуванням (для провокування сходів наступної хвилі бур’янів) – зазвичай 2-3 рази за вересень-жовтень. Перед замерзанням ґрунту проводять рихлення грунту культиватором без борін (і без прикочування) для деякої гребенистості поверхні поля. Така осіння підготовка дозволяє в ранні весняні строки здійснити посів і отримати дружні сходи овочевих особливо дрібнонасінних (цибуля з насіння, морква, петрушка, щавель, кріп і ін.).
Картопля. На кінець третьої декади серпня та у вересні місяці проводиться збирання урожаю картоплі. Спочатку збирають ранні та середньоранні сорти, а потім пізні.
Дуже важливо, щоб під час збирання бульби не пошкоджувалися механічно, не різались лопатою, не порушувалась шкірка.
Щоб бульби краще достигали, на ділянках призначених на насіння, за 12 днів до збирання, а на споживання за 5-6 днів скошують бадилля.
Викопані бульби необхідно розкласти тонким шаром на вирівняній ділянці і підсушити. Не слід залишати викопані бульби під відкритим сонцем для запобігання сонячних опіків.
Садивна картопля до закладання на постійне місце зберігання має пройти «лікувальний» період. ЇЇ витримують під навісом протягом 10-12 днів при температурі 12-14ºC, вологості повітря 85-90%. При цих умовах відбувається загоювання мікротравм на бульбах, проявляються хвороби, після чого їх остаточно перебирають і закладають у сховища на зберігання.
Добрі результати дає озеленення садивних бульб при витримування їх деякий час на світлі. Нагромаджений у бульбах соланін підвищує стійкість проти хвороб, поліпшує збереженість.
Перед закладанням картоплі на зберігання необхідно вичистити і продензіфікувати сховище свіжегашеним вапном та розчином залізного купоросу. Після дезінфекції стін посипають підлогу гашеним вапном з розрахунку 200 г/м2.
Насінництво
Інститут пропонує для сортооновлення і сортозаміни високоякісне насіння кращих для України сортів озимих сільськогосподарських рослин вітчизняної селекції:
| № п/п | Рослина | Сорт | Генерація |
| Інститут сільського господарства Північного Сходу | |||
| 1. | Озима пшениця | Волошкова | Р-2 |
| Дальницька | с/еліта | ||
| 2. | Озиме жито | Синтетик 38 | с/еліта |
| Синтетик 38 | Еліта | ||
| ДП ДГ Сумського інституту АПВ | |||
| 1. | Озима пшениця | Волошкова | еліта |
| Василина | еліта | ||
| Антонівка | еліта | ||
| Фаворитка | еліта | ||
| ДП ДГ АФ «Надія» | |||
| 1. | Озима пшениця | Василина | еліта |
| Золотоколоса | еліта | ||
| Дальницька | еліта | ||
| Дальницька | РН1 | ||
| Харус | еліта | ||
| Подолянка | еліта | ||
| Подолянка | РН1 | ||
| 2. | Озиме жито | Харківське 98 | еліта |
| Хасто | еліта | ||
| ТОВ «Шпилівське» | |||
| 1. | Озима пшениця | Фаворитка | еліта |
| Апогей луганський | еліта | ||
| Либідь | еліта | ||
Реалізаційна ціна 1 тонни насіння озимих культур в залежності від генерації складає:
| Культура | Генерація | Реалізаційна ціна, грн. |
| Озима пшениця | РН-1 | 2258,0 |
| еліта | 2750,0 | |
| с/еліта | 4352,0 | |
| Р-2 | 8664,0 | |
| Жито | РН-1 | 1765,0 |
| еліта | 2000,0 | |
| с/еліта | 2784,0 | |
| Р-2 | 5528,0 |
Заступник директора з наукової роботи, кандидат с.-г. наук М.Г.Собко
