На головну
Пошук
Мапа сайту
Новини
Інформація моніторингу стану та перспективи розвитку АПВ Сумської області станом на 04.03.2010 року
Метеорологія
Перша декада березня з початку тепла і з опадами,а під кінець холодна і суха. Середньодобова температура повітря за декаду склала мінус 3,2ºС, при багаторічному показнику мінус 2,7ºС. Опадів випало 1,9мм при нормі 12мм. Максимальна температура повітря піднімалась до 3,2ºС, а на поверхні снігу до 4ºС (02.03.10). Мінімальна - знижувалась відповідно до мінус 15,5ºС і до мінус 22ºС (09.03.10). Мінімальна відносна вологість повітря в денні години знижувалась до 72% (09.03.10). Вітер переважав північно-західний 3-5 м/сек, 1 березня 5-10 м/сек. Температура ґрунту на глибині 03см і 4ºСм за першу декаду березня становить мінус 1,2ºС і 1,8ºС.
Початок першої пентади другої декади березня прохолодний і сухий, до кінця декади утримається понижений температурний режим, пройдуть опади.
Землеробство
Озима пшениця. Для запобігання зрідженню посівів озимих рано навесні слід проводити обстеження посівів на заселеність мишоподібними гризунами (миші та нориці) та доцільність застосування різних методів зниження їх чисельності. В Лісостепу великої шкоди посівам завдають застійні дощові і талі води. Для їх відведення треба зробити борозни або канави, а в замкнених зниженнях (блюдцях) на ґрунтах, що підстеляються водопроникними породами, влаштовують шурфи.
Важливим резервом підвищення врожайності та якості зерна озимої пшениці є весняне підживлення рослин азотними добривами. Підживлення азотом в дозі 40-50 кг/га діючої речовини, за багаторічними даними, підвищує врожай в Лісостепу та на Поліссі — на 2–5 ц/га. Рано навесні вміст азоту у верхніх шарах ґрунту здебільшого не задовольняє потреб озимої пшениці для активного росту, особливо при вирощуванні її після кукурудзи на силос і стерньових попередників. У цей період рослини відчувають гостру нестачу азоту і добре реагують на його внесення, оскільки він як найбільш рухомий елемент живлення частково засвоюється рослинами з осені, частково вимивається з верхніх шарів ґрунту талими водами, а мікробіологічні процеси в цей період, внаслідок відсутності достатньої кількості тепла, не проявляють себе. Ефективність способів та строків підживлення мінеральними добривами великою мірою залежить від стану посівів, попередників, основного внесення добрив, типу ґрунту та ін. Слабкі посіви краще підживлювати аміачною селітрою поверхневим способом по мерзлоталому ґрунту. Добре розвинуті розкущені посіви на удобрених ґрунтах підживлювати рано навесні поверхневим способом азотними добривами недоцільно. Азот, внесений рано, посилює весняне кущіння, внаслідок чого посіви ще дужче загущуються, мінеральні добрива і волога використовуються для живлення паразитичних непродуктивних пагонів, що призводить до ослаблення продуктивних стебел рослин. Ранньовесняне поверхневе підживлення таких посівів часто зовсім не дає приросту врожаю. Такі посіви потрібно підживлювати кореневим способом. Цей спосіб підживлення озимих проводять зерновими сівалками в агрегаті з боронами в кінці весняного кущіння, коли визначаться продуктивні пагони і внесене добриво буде використане для формування врожаю. При цьому способі мінеральні добрива загортають у вологий шар ґрунту на глибину 4–5 см, а борони, що йдуть в агрегаті з сівалкою, добре розпушують верхній шар ґрунту, чим створюють нормальні умови для процесів нітрифікації, росту і розвитку рослин. Кореневе підживлення в середньому дає 2 ц/га приросту зерна порівняно з поверхневим способом внесенням добрив.
Озимий ріпак. Різке коливання температури повітря (вдень в бік підвищення, а вночі в бік пониження) з початку третьої декади лютого сприяло таненню снігового покриву та його ущільненню. В даний час висота снігового покриву на посівах озимого ріпаку складає 15-20 см, але в верхній частині він досить ущільнений, а в нижній частині дещо розрихлений. Розрихлення льодяної кірки, товщина якої складає 2-4 см, а в понижених місцях до 10 см на сьогодні ще не відбулося. В таких умовах рослини знаходяться вже 32 дні. Загальновідомо, що знаходження рослин під льодовим покривом впродовж 30-40 днів (в залежності від розвитку рослин) призводить до повної загибелі останніх.
За результатами прискореного відрощування рослин озимого ріпаку станом на 9 березня зниження життєздатності знаходиться в межах від 30 до 50% і залежить від строків сівби. При сівбі в першій декаді серпня (рослини перерослі – розетка з 10-12 листків, висота рослин – 20-22 см, діаметр кореневої шийки 1,5-1,7 см, вміст розчинних цукрів в головці кореня на момент припинення вегетації на рівні 19,3 %) та другої декади серпня (рослини оптимального розвитку – розетка з 6-8 справжніх листків, висота рослин 12-15 см, діаметр кореневої шийки 0,8-1,0 см, вміст розчинних цукрів в головці кореня на рівні 20,7%) та оптимального удобрення, загибель рослин становить близько 40 та 30% відповідно. В той же час посіви третьої декади серпня – першої декади вересня, які восени, до настання морозів, сформували розетку з 4-6 справжніх листків, висота рослин 8-10 см з діаметром кореневої шийки 0,4-0,6 см та вмістом розчинних цукрів в головці кореня 18,6% втратили життєздатність в межах 50%. Слід також зазначити, що надземна частина рослин (листя), не залежно від строків сівби в значній мірі пошкоджена ущільненним сніговим покривом.
Заступник директора з наукової роботи, кандидат с.-г. наук М.Г.Собко
