Новини

23 липння 2010

Інформація моніторингу стану та перспективи розвитку АПВ Сумської області станом на 08.07.2010 року

Метеорологія

Друга декада липня жарка і волога. Середньодобова температура повітря за декаду склала 27,0 ºС, при багаторічній за декаду 19,5 ºС. Опадів випало 52,4 мм, при нормі 25 мм. Максимальна температура повітря піднімалась до 34,5 ºС (18.07), а на поверхні ґрунту до 60 ºС (17-20.07). Мінімальна - знижувалася відповідно до 16,5 ºС і до 13 ºС (15.07.09). Вітер переважав північно-східний 3-5 м/с. Мінімальна відносна вологість повітря в денні години знижувалася до 30% (15.07.09). Температура ґрунту на глибині 10 і 40 см за декаду склала відповідно 26,5 ºС і 25,0 ºС. Початок першої пентади третьої декади липня спекотний і сухий. До кінця декади збережеться підвищений температурний режим, пройдуть дощі.

Землеробство

Надзвичайно жарка погода, що встановилася в другій половині липня після зливових дощів дуже негативно впливає на рівень продуктивної вологи в ґрунті. Тому основним завданням на сьогодні є збереження 35 мм продуктивної вологи, що надійшло в ґрунт і зосередилося у верхньому 40-50 см шарі. Досягти цього можна шляхом залишення та рівномірного розподілу пожнивних решток на поверхні ґрунту, що дозволить знизити дію сонячного випромінювання безпосередньо на ґрунт і розсіяти сонячне випромінювання шляхом часткового його відбиття. Але даний захід буде ефективний лише на ділянках, де спостерігається високий вихід післяжнивних решток (висока врожайність культури або співвідношення зернової та незернової частини врожаю).

На сьогодні майже 70% площ зернових культур через несприятливі умови весняно-літньої вегетації мають низьку продуктивність і вихід незернової частини врожаю недостатній для забезпечення «екранування» ґрунту, тому основним заходом збереження продуктивної вологи в ґрунті є дискування стерні одразу після проходу комбайна на глибину до 5 см. Цей захід дозволить порушити капілярний зв`язок між ґрунтом та повітрям і знизити непродуктивне випаровування вологи.

Особливу увагу слід приділяти тим площам, де в найближчий час збираються проводити висів сидеральної культури. На цих полях в умовах високої температури повітря та дефіциту ґрунтової вологи найбільш доцільно використати наступну схему висіву сидеральної культури, що розроблена і широко використовується в Сумському інституті АПВ: одразу після збирання врожаю основної культури, з допомогою розкидачів мінеральних добрив проводиться внесення по поверхні ґрунту суміші насіння сидеральної культури, норма якої збільшена в 1,5 – 2 рази (в нашому випадку це хрестоцвіті культури) та азотних добрив з розрахунку 10 кг д.р. на кожну тонну соломистих решток і 30 кг д.р. на кожний гектар сидерату.

Одразу після внесення проводиться дискування на глибину 3-5 см з наступним коткуванням. Така система дозволяє виконати роботи в максимально стислий термін і зберегти та ефективно використати продуктивну вологу ґрунту.

Рослинництво

Збирання озимини і ярих ранніх зернових культур через достатньо посушливі умови проводиться оперативно. На черзі підготовка ґрунту під посів озимини майбутнього року. На площах зібраного гороху відбувається інтенсивний ріст бур’янів, тому головним і важливим прийомом є своєчасне лущення стерні, щоб не допустити переростання бур’янів, що негативно вплине і на якість послідуючого основного обробітку ґрунту.

Як показує досвід, саме основний обробіток ґрунту суттєво впливає на термін своєчасної появи сходів та їх послідуючий розвиток рослин. В підготовці ґрунту перевагу слід надавати безвідвальному способу, як енерго- та вологозберігаючому.

Соя. На рослинах даної культури відмічено фазу зелених бобів. В даний час, особливо після випадання опадів є загроза ураження пероноспорозом і тому при перших ознаках хвороби на посівах слід застосувати фунгіциди типу Альто Супер, к.е. (0,5-0,6 л/га), Фалькон, к.е (0,5-0,6 л/га).

Гречка. Стан посівів гречки – задовільний. Рослини гречки знаходяться у фазі цвітіння - плодоутворення.

Гречка належить до рослин, які запилюються виключно перехресно. Визначну роль в підвищенні врожайності гречки відіграє бджолозапилення з розрахунку 2-3 сім’ї на гектар посіву.

Гречка негативно реагує на підвищення температури в період цвітіння (більше 25°С). Високі температури знижують виділення нектару, внаслідок чого погіршується запилення бджолами, зменшується озернення рослин. Якщо в період цвітіння - плодоутворення температура повітря підвищується до 30-35°С, у гречки спостерігається «запал», квітки «горять» з масовим відмиранням зав’язі. Оптимальна температура для плодоутворення – 17-19°С. Погано діють на гречку тумани, а також тривалі дощі і суховії у період цвітіння, які порушують нормальний хід запилення та утворення зерна.

На ранніх строках посіву відбувається утворення та побуріння насіння гречки (40-45 шт. на 1 рослині).

Післяукісні і післяжнивні посіви гречки є важливим резервом збільшення її валових зборів. Для післяукісних посівів гречки використовують як скоростиглі, так і середньостиглі її сорти. Кращим способом післяжнивних і післяукісних посівів є звичайний рядовий. До кінця липня місяця проводять сівбу гречки пожнивно після наступних попередників: озиме жито, озима пшениця, ярий ячмінь, горох.

Просо. Стан посівів проса – задовільний. Рослини проса знаходяться в фазі початку цвітіння.

Для поліпшення умов живлення проса під час вегетації потрібно проводити підживлення мінеральними добривами. Особливо велике значення має підживлення рослин проса в зоні Лісостепу на збіднених поживними речовинами ґрунтах.

Картопля. На кінець другої декади та початок ІІІ декади липня завершується цвітіння картоплі. В цей період проходить інтенсивне утворення бульб та накопичення біологічного урожаю.

Погодні умови ІІ декади липня характеризуються різким перепадом нічної і денної температури (19,8 ºС та 34 ºС, відповідно) та рясними росами, що створює умови для розвитку грибкових хвороб, особливо альтернаріозу та фітофторозу.

Для захисту рослин картоплі від вищезазначених хвороб необхідно обробити їх системно-контактними препаратами, такими як Ридоміл ГОЛД МЦ, 72% з.п., Татту, 55% к.е., Акробат МЦ, 69% з.п. та інші. Захисту від хвороб потребують як насіннєві, так і продовольчі посіви. Строк останнього обробітку до збирання врожаю на продовольчі цілі становить не менше 20 днів.

На насіннєвих посівах необхідно провести фітосанітарні прочистки. Хворі та рослини, які відстали в рості викопуються і видаляються з поля разом з бадиллям і бульбами.

В зв’язку з появою колорадського жука ІІ покоління необхідно провести обробіток картоплі рекомендованими інсектицидами.

Заступник директора з наукової роботи, кандидат с.-г. наук                               М.Г.Собко

Разработано в студии ТриА   tria.sumy.ua  Дизайн студия ТриА