• Головна
• Історія інституту
• Структура
• Розробки
• Рекомендації
• Опис сортів
• Контакти
• Цінові пропозиції
• Новини

Новини

ІНФОРМАЦІЯ моніторингу стану та перспективи розвитку АПВ Сумської області станом на 25.11.2009 року

Метеорологія

Вісім днів другої декади листопада помірно теплі і з опадами. Середньодобова температура повітря за період з 11 по 18.11.09 склала 5,6^oС, при багаторічній 0,2^oС. Опадів випало 30,9 мм при багаторічній нормі за декаду 15 мм.

Максимальна температура повітря піднімалась до 9^oС, а на поверхні грунту до 10^oС (13.11.09), мінімальна - знижувалась до 1^oС (17.11.09). Вітер переважав південно-східний з переходом на північно-західний 2-5 м/сек, 18 листопада - 5-7 м/сек.

Температура грунту на глибині 0,3 і 40 см склала за період з 11 по 18.11.09 5,4^oС і 7,9^oС.

До кінця декади збережеться температурний режим вище норми, опадів випаде більше норми.

Землеробство

Опади осіннього періоду, зокрема жовтня та листопада, кількість яких більша за багаторічну норму майже вдвічі, суттєво поповнили вологозапаси грунту. За даними Інституту запаси вологи верхніх горизонтів (до 50 см) є добрими навіть після цукрових буряків, котрі, як відомо, для формування навіть посереднього врожаю використовують значну кількість останньої (таблиця 1).

За теплої пізньоосінньої погоди продовжується природна міграція (переміщення) вологи в більш нижчі горизонти.

Табл. 1. Запаси вологи залежно від способів основного обробітку грунту після цукрових буряків станом на 23.11.09 р., мм

В шарі грунту 0-20 см на переважній більшості посівів запасів вологи достатньо для нормального росту та розвитку рослин озимої пшениці в ранньовесняний період майбутнього року. Більшу небезпеку на сьогодні представляють макро- та мікро зниження, які утворюються при неякісному обробітку грунту, або в місцях природного пониження. Для уникнення залягання льодяної кірки в «блюдцях» необхідно при промерзанні грунту щонайменше на 5-6 см провести щілювання на глибину до 40-45 см.

Ґрунтовтома – одна з причин зниження врожаю сільськогосподарських культур і нерідко погіршення його якості. Найчастіше воно спостерігається при беззмінному вирощуванні культур.

Залежно від реакції на беззмінне вирощування польові культури поділяються на декілька груп:

1. Стабільні (самосумісні) культури, які можна протягом кількох років вирощувати на одному місці без істотного зниження врожаю. Це – жито, кукурудза, люпин жовтий, середела, озима вика, квасоля, соя, тютюн, коноплі, просо, картопля (на полях, де немає нематод).

2. Лабільні, або ті, що негативно реагують на беззмінне і навіть повторне вирощування на одному місці, - пшениця, овес, ячмінь, цукрові та кормові буряки, конюшина, люцерна, горох, льон, соняшник. В сівозмінах лабільні культури повторно сіяти не рекомендують.

3. Сівозмінолабільні (несумісні) культури, тобто такі, які недоцільно висівати одну після другої. Наприклад, пшеницю після ячменю, овес після ячменю й навпаки, буряки після рапсу і навпаки, льон після гороху й навпаки.

Причина зниження врожаїв культур при беззмінному їх вирощуванні не однозначна. У ряді випадків воно зумовлено тим, що в беззмінних посівах створюються умови, сприятливі для розвитку шкідників і хвороб, властивих даній культурі, в інших погіршується поживний режим внаслідок однобічного виносу макро - і мікроелементів з грунту. Констатовано також значне збільшення забур`яненості посівів. У багатьох випадках на ріст і продуктивність монокультур негативно впливали кореневі виділення самих рослин. Беззмінне вирощування культур веде до відбору і нагромадження небажаних видів мікроорганізмів, продукти життєдіяльності яких є токсичними для вищих рослин та інших корисних мікроорганізмів.

Підсумовуючи вище сказане, можна відмітити, що ґрунтовтома і пов`язане з нею зниження врожаїв культури у беззмінних посівах зумовлюється комплексом факторів. Дія їх ослаблюється застосуванням органічних і мінеральних добрив, засобів боротьби з хворобами, шкідниками, бур`янами та ін. Найбільш надійним агротехнічним заходом зниження ґрунтовтоми є науково обґрунтоване чергування культур у сівозміні в поєднанні з іншими ланками системи землеробства.

Рослинництво

Озима пшениця. Озима пшениця продовжує повільно вегетувати, хоча припинення активної вегетації відбулося близько до середньобагаторічної дати (26 жовтня) 28 жовтня.

На сьогодні важко говорити про те, як перезимують посіви озимої пшениці. Це в першу чергу буде залежати від подальшого перебігу метеоумов. Негативним є те, що наприкінці жовтня – початок листопада були заморозки (відбулося припинення вегетації), але після цього, і за довготривалим прогнозом передбачається підвищення температури, що відповідно призведе до відновлення вегетації озимої пшениці., що в свою чергу не буде сприяти загартуванню рослин.

За даними науковців ННЦ «Інститут землеробства УААН» існує два етапи загартування рослин озимої пшениці. Перший проходить наприкінці осені, коли температура поступово знижується до мінусових значень, волога у міжклітинниках переходить у клітини, включаючись у фізіологічні процеси, тобто зайва волога рослиною втрачається і не впливає на зниження зимостійкості. Рослина, що пройшла першу стадію загартування, може витримувати температури до мінус 12-14^o С на глибині вузла кущення. Другий етап загартування проходить, коли температура поступово знижується до мінус 13-15^o С протягом 2-3 тижнів. Такі рослини витримують температуру мінус 15-17 ^o С (у зимостійких сортів до мінус 20^o С) на глибині вузла кущення. На даний момент рослини озимої пшениці пройшли першу стадію, та все ж вологовміст тканин рослин ще досить високий. Тобто, волога з міжклітинників ще не вся пішла до структур клітини, а це може призвести в результаті різкого зниження температур до пошкодження в першу чергу надземної маси рослин.

Слід систематично проводити спостереження на посівах озимої пшениці за наявністю миловидних гризунів.

Заступник директора
з наукової роботи,
кандидат с.-г. наук

М.Г.Собко