• Головна
• Історія інституту
• Структура
• Розробки
• Рекомендації
• Опис сортів
• Контакти
• Цінові пропозиції
• Новини

Новини

Інформація моніторингу стану та перспективи розвитку АПВ Сумської області станом на 25.03.2010 року

Метеорологія

Друга декада березня прохолодна і з малоінтенсивними опадами. Середньодобова температура повітря за декаду склала мінус 3,2^ºС, при багаторічному декадному показнику мінус 0,5^ºС. Опадів випало 5,0мм при декадній нормі 12мм. Максимальна температура повітря і на поверхні снігу піднімалась до 6,0^ºС (20.03.10). Мінімальна - знижувалась відповідно до мінус 13,0^ºС (17.03.10) і до мінус 19^ºС (16.03.10). Мінімальна відносна вологість повітря в денні години знижувалась до 61% (20.03.10). Вітер переважав південно-західний 3-5 м/сек, 19 березня 5-10 м/сек. Температура ґрунту на глибині 03см і 4ºСм за другу декаду березня становить мінус 1,6^ºС і 1,8^ºС.

Перша пентада третьої декади березня тепла і з малоінтенсивними опадами. Середньодобова температура повітря за період з 21 по 24.03.10 склала 2,8^ºС, при багаторічному декадному показнику 2,9^ºС, опадів випало 0,8мм при нормі за декаду 14мм. Температура ґрунту на глибині 03 і 4ºСм за період склала мінус 0,9^ºС і 1,8^ºС. До кінця декади утримається температурний режим в межах норми, пройдуть опади.

Рослинництво

Озима пшениця. На час початку активного танення снігу і початку розрихлення льодового шару (20 березня) рослини озимої пшениці знаходились в льодовому шарі 43 дні. А відомо, що знаходження рослин озимої пшениці під притертою льодовою кіркою більше 40 днів призводить не тільки до суттєвого зниження життєздатності, а і до повної загибелі рослин озимої пшениці. Постійний моніторинг стану посівів озимої пшениці показує, що більш негативно складні умови вплинули на посіви, де рослини з початку утворення льодової кірки знаходилися повністю під льодом і рослини ранніх і особливо надранніх (кінець серпня - початок вересня) строків сівби з достатньо розвиненою вегетативною масою. На таких посівах відмічається загибель, в залежності від сортових особливостей на 50–60% і більше, ще близько 15–20% рослин мають понижену життєздатність. Дещо нижчий відсоток загибелі рослин на посівах оптимальних і навіть пізніх строків сівби з менш розвиненою вегетативною масою і на тих площах, де рослини озимини не повністю знаходились тривалий час під льодом. На сьогодні, на нашу точку зору, можна передбачити достатньо високий відсоток, як зрідження посівів, так і повну загибель рослин. В межах області це може скласти близько 40% всієї посівної площі озимої пшениці.

Озимий ріпак. Підвищення середньодобової температури до +3-4ºС, яке відбулося в третій декаді березня визвало швидке танення снігу на полях озимого ріпаку та часткове розрихлення притертої льодяної кірки, що вкривала посіви протягом 46 днів. У понижених місцях (блюдцях) притерта льодяна кірка, товщиною 2-3 см не розрихлена та знаходиться під значною кількістю води, що після її відтавання загрожує вимоканням рослин.

Як показують результати прискореного відрощування зниження життєздатності рослин озимого ріпаку знаходиться в межах 40-60% і залежить від строків сівби. При сівбі в першій декаді серпня (рослини перерослі – розетка з 10-12 листків, висота рослин – 20-22 см, діаметр кореневої шийки 1,5-1,7 см) та другої декади серпня (рослини оптимального розвитку – розетка з 6-8 справжніх листків, висота рослин 12-15 см, діаметр кореневої шийки 0,8-1,0 см) та оптимального удобрення, загибель рослин станом на 23 березня становить близько 40 та 50% відповідно. В той же час посіви третьої декади серпня – першої декади вересня, які восени, до настання морозів, сформували розетку з 4-6 справжніх листків, висота рослин 8-10 см з діаметром кореневої шийки 0,4-0,6 см втратили життєздатність в межах 60%.

Відновлення вегетації і ріст рослин озимого ріпаку у весняний період є інтенсивним і запізнюватись з виконанням весняних агроприйомів неможливо.

Передвесняний період і частково весняний для рослин ріпаку є одними із найкритичніших періодів. Оцінка стану посівів після зими є основною інформацією для прийняття рішення про майбутнє посівів. Інвентаризацію проводять після відновлення вегетації посівів, визначаючи кількість рослин на одиницю площі та їх стан, що наведено нижче.

Оцінка стану посівів після зими

Оцінка посівів	Кількість рослин на м2, шт.		Прогноз урожаю, тонн/га
	гібрид	сорт
Густий	45 >	65 >	2,5 - 4,0
Оптимальний	30 - 40	40 - 60	3,0 - 4,0
Середній	20	35	3,0
Мінімальний	15	20	2,0 - 2,5
Критичний	5	10	1 -1,5

Якщо густота посівів сортів і гібридів вітчизняної селекції становить 30-45 шт./м², то такі посіви можна не пересівати. Гібриди зарубіжної селекції можуть формувати врожайність на рівні 30-35 ц/га за густоти 25-30 шт./м² за відповідного догляду за посівами у весняно-літній період.

Окрім кількості рослин на 1 метрі квадратному також необхідно оцінити біометричні показники рослини: товщину кореневої шийки, кількість листя на рослині та фізіологічний стан.

За оптимальних умов та в роки зі сприятливими погодними умовами навіть 15 рослин/м² можуть дати гарний врожай, якщо рослина має товщину кореневої шийки мінімум 10-12 мм. Дуже важливе значення має рівномірне розміщення рослин по площі, і навпаки, чим дрібніші рослини та чим більше вони пошкоджені, тим більша густота має бути. Втрата листкового апарату не є проблемою для добре розвинених рослин. Тканин, що залишилися непошкодженими, достатньо для відновлення вегетації.

Зовсім інша ситуація з ослабленими рослинами. Для оптимізації відростання рослин після перезимівлі, за нормальної густоти рослин, слід застосувати азотні підживлення. Відомо, що незабезпечення необхідної кількості мінеральної поживи (на кожний центнер насіння потрібно азоту 6 кг, фосфору 2 кг і калію 4 кг діючої речовини) знижує потенційну урожайність на 25-38%. При повноцінному і достатньому основному удобренні озимого ріпаку на чорноземних ґрунтах вчасне весняне підживлення азотом, наприклад, аміачною селітрою з нормою 2 ц (68-70 кг д. р. /га) сприятиме отриманню 2,2-2,5 тонн насіння з кожного гектара. За таких же умов для формування 3-3,5 тонн необхідними будуть два підживлення – по 45 кг д.р. на кожний гектар з інтервалом в 15 днів.

В умовах нинішнього року перше підживлення по мерзлоталому ґрунту виконати буде неможливо через велику кількість снігу, який швидко тане та недостатньо промерзлий грунт. Проведення ранньовесняного підживлення посівів може бути виконане за допомогою авіації або перенесеним на період настання фізичної стиглості ґрунту. Щоб знизити негативний вплив несприятливих погодних умов і підсилити життєздатність рослин ріпаку високоефективним буде внесення разом із засобами захисту стимуляторів росту (Вимпел і ін.) мікродобрив типу Вуксал, Еколіст, Акверін, Кристалон та інших, що у своєму складі мають необхідну кількість мікроелементів у доступній для рослини ріпаку формі, щоб забезпечити ними рослину в окремі періоди вегетації.

Посіви, густота яких після перезимівлі нижча мінімальної (див. вище) і рослини нерівномірно розміщені по полю, то такі посіви слід пересіяти. Для того, щоб не порушувати сівозміну (в тих випадках коли озимий ріпак являється попередником озимої пшениці) пересіяти дані площі можна хрестоцвітими культурами ярої групи, наприклад ярим ріпаком чи гірчицею. Строки пересіву повинні бути максимально ранніми при настанні фізичної стиглості ґрунту (температура ґрунту на глибині 10 см повинна становити 6- 8 ºС). Обробіток ґрунту повинен виконуватись безпосередньо перед сівбою і повинен бути направлений на максимальне збереження вологи в ґрунті і виконуватись не глибше 3-4 см. Добру якість підготовки ґрунту забезпечують комбіновані агрегати “Європак”, Екопак”, “Компактор”, “Смарагд” та інші, які обладнанні стрілчатими лапами.

Заступник директора з наукової роботи, кандидат с.-г. наук                               М.Г.Собко