• Головна
• Історія інституту
• Структура
• Розробки
• Рекомендації
• Опис сортів
• Контакти
• Цінові пропозиції
• Новини

Новини

Інформація моніторингу стану та перспективи розвитку АПВ Сумської області станом на 28.04.2010 року

Метеорологія

Друга декада квітня тепла і з малоінтенсивними опадами. Середньодобова температура повітря за декаду склала 11,2ºС, при багаторічному декадному показнику 8,6ºС. Опадів випало 3,6мм при декадній нормі 12мм. Максимальна температура повітря піднімалась до 19,0ºС (19,20.04.10), а на поверхні ґрунту до 35ºС (15.04.10). Мінімальна - знижувалась відповідно до 2,0ºС і до мінус 3ºС (12.04.10). Мінімальна відносна вологість повітря в денні години знижувалась до 25% (13.08.04.10). Вітер переважав північно-східний 3-5 м/сек. Температура ґрунту на глибині 10см і 40см за декаду становить 9,9ºС і 8,8ºС.

Сім днів третьої декади квітня помірно теплі з малоінтенсивними опадами, в нічні години з приморозками. Середньодобова температура повітря за період з 21 по 27.04 склала 9,9ºС, при багаторічній за декаду 13,8ºС, опадів випало 6,2мм, при нормі за декаду 15,0мм. Мінімальна температура повітря в нічні години знижувалась до 0,6ºС (26.04.10), а на поверхні ґрунту до мінус 4,5ºС (27.04.10). Максимальна – піднімалась відповідно до 18,0ºС 24.04.10) і до 32ºС (27.04.10). Мінімальна відносна вологість повітря знижувалась до 28% (27.04.10). Вітер переважав північно-західний 5-10м/сек, 24 квітня 10-15м/сек. Температура ґрунту на глибині 10см і 40см за період з 21 по 27.04 становить 10,6ºС і 11,5ºС.

До кінця декади збережеться температурний режим в межах норми, пройдуть опади.

Стійкий перехід середньодобової температура повітря через +10ºС в бік підвищення відбувся 11 квітня.

Землеробство

Станом на 28.04.2010 р. запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту складають 170,0 –180,0мм в залежності від способів основного обробітку та попередника, що, в цілому, оцінюються як добрі. В свою чергу, у шарі 0-20см, запаси продуктивної вологи задовільні і складають 27-35мм. Оскільки за квітень опади були незначні і суттєво не вплинули на запаси ґрунтової вологи, то всі заходи по підготовці ґрунту під сівбу пізніх ярих культур повинні бути спрямовані на максимальне вологозбереження.

До весняного обробітку під ярі пізні культури (соняшник, кукурудзу, сою, круп`яні тощо) слід підходити творчо. Ґрунт під них слід культивувати і боронувати два-три рази – перший обробіток на глибину 10-12см, потім глибину поступово зменшувати. Такий пошаровий обробіток забезпечує знищення сходів бур`янів і запобігає забур`яненню посівів. Глибину першої культивації необхідно збільшувати до 14см на важких ґрунтах і при засміченні поля коренепаростковими бур`янами. Останню передпосівну культивацію слід провести на глибину загортання насіння знаряддями з підрізувальними лапами. На полях чистих від бур’янів, культивація з успіхом може бути замінена на боронування важкими боронами розміщеними в два ряди з прикочуванням.

При вирощуванні просапних культур для запобігання пересушуванню передпосівну культивацію, загортання гербіцидів слід виконувати у комплексі комбінованими ґрунтообробними знаряддями; пружинними боронами БП-8, культиваторами УСМК-5,4 з вирівнювальними дошками і котками або культиваторами КПС-4, обладнаними вирівнювачами та ребристими котками-роторами. Застосування цих знарядь дає можливість краще вирівняти ґрунт, на однакову глибину висіяти насіння та одержати дружні сходи.

Система передпосівного обробітку під цукрові буряки є інтенсивнішою і передбачає як мінімум три технологічні операції: внесення ґрунтових гербіцидів, їх загортання культиватором УСМК-5,4В чи комбінованими боронувальними агрегатами та ущільнення ґрунту кільчасто-шпоровими котками (ККШ-6А, КЗК-10, ККН-2,8, КЗК-10). Завдяки цьому, понад 80% висіяних клубочків потрапляє на оптимальну глибину, гарантуючи дружність сходів.

Застосування ґрунтових гербіцидів дає змогу виключити одну ранньовесняну культивацію і обмежитись тільки передпосівною.

Ранні ярі зернові. На сьогодні ярі зернові (ячмінь, овес, яра пшениця) знаходяться у фазі сходів. При сильному забур`яненні посівів слід готуватися до проведення обприскування гербіцидами, що відповідають типу забур`янення. Обприскування слід проводити у фазі кущення. Також на посівах з добре розвиненими рослинами та оптимальною густотою можна провести післясходове боронування. Цей захід дозволить знищити проростки бур`янів, поліпшити аерацію та зруйнувати ґрунтову кірку. Для післясходового боронування використовують борони 3ОР-0,7; 3БП-0,6 і БЗСС-1,0. Боронування слід проводити по діагоналі або впоперек посіву.

Рослинництво

Озима пшениця. Як вже вказувалося відновлення активної вегетації озимих колосових культур в умовах поточного року відбулося 31 березня, що близько до багаторічного показника (4 квітня). На сьогодні ситуація на полях озимої пшениці не покращилась, а навпаки ще суттєво ускладнилася. І перша причина це суттєві різке коливання денних і нічних температур і відсутність опадів. Хоч температура повітря в середньому близька до багаторічного показника, проте різкі її перепади впродовж доби від мінус 3 до плюс 11-12°С не забезпечують рослин пшениці ефективним теплом, тому ріст і розвиток їх дуже слабкий. Не дивлячись на те, що в метровому шарі ґрунту вологи достатньо (близько 140-150 мм), у верхньому шарі, через вивітрювання, рослини вже відчувають її нестачу. Підтягування вологи з нижніх шарів ґрунту не відбувається через понижений температурний режим. Проведені зональні обстеження площ озимої пшениці показали слабкий ріст вторинної кореневої системи, яка в більшій мірі забезпечує достатнє живлення рослин. В умовах цьогорічної весни весняного кущення майже не відбулося, а там де утворені молоді стебла то малоймовірно, що вони будуть достатньо продуктивними. На сьогодні продовжується загибель ослаблених рослин і ті які після виходу із зими мали понижену життєздатність. І ще хочеться вказати на те, що там де не було проведено першого підживлення спостерігається суттєвий азотний “голод” рослин і відповідно рослини ослаблені і на таких площах збільшується відсоток випадіння рослин.

Посіви, які вже підсіяні, чи пересіяні в ранні строки забезпечать рівень урожайності зерносумішки, який залежатиме від умов, що складуться в подальшому. Слаборозвинені, що залишені для подальшого спостереження, підсівати уже немає сенсу, більш доцільно пересіяти їх культурами пізньої групи. Посівам, що будуть залишені для отримання насіння, слід забезпечити належний догляд.

Слід посівах ранніх і оптимального строків сівби відмічено настання четвертого етапу органогенезу – вихід у трубку. Це вказує на те, що на таких посівах вже не слід використовувати гербіциди з групи 2,4-Д (діален супер, дікамба тощо), а слід застосовувати препарати дозволені для використання в такій фазі росту та розвитку рослин озимої пшениці (наприклад гербіциди групи сульфонілсечовин, з якими можна працювати до фазу виходу прапорцевого листка - гроділ максі, гранстар Про та ін.). Слід врахувати, що більшість бур’янів знаходяться у тій фазі розвитку, коли вони є більш стійкішими до гербіцидів. Тому, при виборі дози гербіцидів, слід орієнтуватись на їх максимально-допустимі значення. Вибираючи час застосування гербіциду на площах озимини де проведено їх ремонт ярим ячменем чи пшеницею слід за основу брати фазу розвитку підсівної культури. Не забуваємо, що гербіциди на посівах зернових культур можна починати з фази кущіння.

На сьогодні треба також подбати про проведення другого азотного підживлення посівів озимини. При умові якщо в господарствах вдалося провести перше підживлення посівів дозою ?30 кг/га д. р., то на таких посівах повторне підживлення у фазу виходу в трубку. Для цього можна використати зернові сівалки чи обприскування розчином. Слід пам’ятати, що при проведенні підживлення обприскуванням необхідно проводити розчином сечовини. Підживлення в дану фазу сприятиме створенню умови для максимально ефективної диференціації колосових горбків, що й забезпечує надалі вищу озерненість колоса та крупність зерна. Крім цього, азотне живлення забезпечує виживання і, відповідно, зменшує випадіння в подальшому розвитку колосоносних синхронних пагонів другого-четвертого порядку. Саме на цьому етапі отримується максимальна віддача від проведення азотного підживлення, що й реалізується в фактичній продуктивності. Таке підживлення забезпечує додаткове формування щонайменше одного-трьох повноцінних колосків та істотне підвищення озерненості колоса.

Ярі колосові. На більшості площ посіяних в ранні і оптимальні строки вже з’явилися сходи ярого ячменю і ярої пшениці. Прохолодна температура дещо стримує розвиток рослин, але це не впливає істотно на його врожайність, бо позитивний вплив помірних температур (прохолодних) значно перевищує негативний, бо при помірних температурних посилюється розвиток кореневої системи, що значно підвищує стійкість рослин до стресових факторів. На деяких площах відмічено пошкодження рослин приморозками (до мінус 3-4,5ºС на поверхні ґрунту). В основному пошкоджено верхівки листочків. На сьогодні це не повинно викликати суттєвого занепокоєння, так як центральна частина рослин не пошкоджена.

Соя. Для даної культури слід завершити сівбу середньо ранньостиглих сортів (Подільська 416, Омега Вінницька, Версія, Феміда) з вегетаційним періодом 115-120 днів і час розпочати сівбу ранньостиглих сортів (Устя, КиВін, Романтика, Мрія, Золотиста) з вегетаційним періодом вегетації 105-110 днів. Для запобігання ураження під час вегетації даної культури комплексом хвороб насіння повинно бути протруєне дозволеними препаратами, наприклад Віта вакс 200 ФФ (2,5 л/т) чи Максим 025 FS (1 л/т), а в день сівби для підсилення азотфіксації рослинами сої, насіння даної культури слід обробити азотфіксувальними препаратами такими, як Ризогумін або Ризобофіт (200 г/т). Перед сівбою обов’язковим є якісна підготовка ґрунту на глибину заробки насіння (4-5 см) до дрібногрудочкової його структури, з ретельним вирівнюванням площі. Після сівби доцільно поле прикочувати, що забезпечить необхідний контакт насіння з ґрунтом і сприятиме одночасній появі сходів.

Горох. На більшій частині площ посіву рослини знаходиться у фазі появи сходів. При умові прохолодної погоди проростання і поява бур’янів уповільнена, тому на більшості площ доцільність проведення досходового боронування була відсутня. В послідуючий період, при умові наростання температури, можлива інтенсивна поява бур’янів. Тому слід передбачати посходове боронування. Даний агрозахід проводять у фазі 2-3 трійчастих листків, коли висота рослин досягає 5-7 см і проводять роботу до утворення вусиків на листках у звичайних форм гороху, бо у вусатих форм вусики появляються разом зі сходами. Слід обережно і зважено підходити до виконання цього агрозаходу. Треба додержуватись загальновідомих вимог щодо швидкості руху агрегату, вибору напрямку та часу проведення боронування (після зменшення тургору у рослин після спадання роси) тощо. При появі бур’янів, особливо дводольних, які в дану фазу представляють більшу шкодочинність слід застосовувати гербіциди типу Агрітокс , в.р. (0,5 л/га), Базагран, в.р.(2-3 л/га). При перевищенні ЕПШ бульбочковим довгоносиком (1-2 жуки на м2) на посівах слід застосувати інсектициди типу Парашут 450, мк.с (0,25-0,5 л/га), Фастак, 10 % к.е. (0,15-0,25 л/га), Штефесін, к.е. (0,2-0,25 л/га)

Озимий ріпак. У рослини озимого ріпаку розпочалась фаза бутонізації. На даних посівах є загроза ураження ріпаковим квіткоїдом, пильщиком, прихованохоботником, попелицею, щоб запобігти цьому при перевищенні ЕПШ (5-7 жуків на 1 м2) посіви слід обробити одним із препаратів дозволених до використання на приклад таких, як: з групи пірітроїдів – Денис Профі, в.г. (0,07 г/га), Карате Зеон, мк.с. (0,15 л/га), Фастак, 10 % к.е. (0,1-0,15 л/га), з групи фосфорорганічних препаратів - Базудін, 600 EW, в.е, Бульдок, 2,5 к.е., (0,3 л/га), Нурел-Д (0,8 л/га). Проти однорічних злакових бур'янів в дану фазу доцільно застосовувати. такі гербіциди, Ачіба – 1,0-3,0 л/га, Селект 1,0-1,5 л/га, Арамо – 1,2-2,3 л/га.

Ярий ріпак. В господарствах області завершилась сівба ярого ріпаку. Ранні посіви перебувають у фазі сходів. Слід уважно слідкувати за появою і розвитком хрестоцвітної блішки і при перевищенні ЕПШ (4-5 жуків на 1 м2) негайно застосовувати інсектициди дозволені до використання з групи пірітроїдів – Денис Профі, в.г. (0,07 г/га), Карате Зеон, мк.с. (0,15 л/га), Фастак, 10 % к.е. (0,1-0,15 л/га), з групи фосфорорганічних препаратів - Базудін, 600 EW, в.е, Бульдок, 2,5 к.е., (0,3 л/га), Нурел-Д (0,8 л/га).

Гречка, просо. Обробіток ґрунту під гречку і просо повинен забезпечити якнайбільше збереження вологи в ґрунті та знищення сходів бур’янів. Перший передпосівний обробіток після закриття вологи найкраще проводити тоді, коли починають з’являтися сходи бур’янів. Проте, якщо сходи бур’янів довго не з’являються, обробіток проводять до масового з’явлення, щоб не допустити пересихання ґрунту.

В нормальних умовах перша культивація повинна бути проведена на глибину 10-12см. Перед сівбою проводиться друга культивація на глибину загортання насіння. Коли ж весна посушлива, тоді першу культивацію проводять мілкіше – на 7-10см, а передпосівну – на глибину загортання насіння. На окультурених ґрунтах для передпосівного обробітку використовують культиватори УСМК-5,4А, УСМК-5,4Б, КПС-4 з екстирпаторними робочими органами, вирівнювальними дошками і котками, що дає можливість краще вирівняти ґрунт, висіяти насіння на однакову глибину та одержати дружні сходи.

Основним завданням весняного обробітку ґрунту як під гречку, так і під просо, є збереження вологи в ґрунті та знищення бур’янів.

Овочеві рослини. Польові роботи в овочівництві весною 2010 року розпочалися в межах середньобагаторічних строків. Третя декада квітня, характеризується зниженням температурного режиму, незначними опадами і сильними вітрами. Овочівники більшості агроформувань, городники вже висіяли в ґрунт насіння холодостійких овочевих (цибулі з насіння, моркви, петрушки, щавлю, кропу, пряних рослин і редису),проводиться висів

буряка столового, капусти пізньої білоголової при безрозсадному вирощуванні (надпізніх сортів їх в розсадниках), при достатніх запасах вологи на початок весняного періоду погодні умови вимагають дотримуватись вимог збереження вологи в верхньому шарі ґрунту (без нагальної потреби не проводити глибоких рихлень ґрунту, при можливості посів, особливо дрібнонасінних овочевих рослин, проводити після обробітку ґрунту важкими чи сегментними боронами). Зразу чи після висіву насіння посів прикочувати кільчасто-шпоровими котками для запобігання втрат вологи.

При належних запасах вологи в верхньому шарі ґрунту і встановленні в третій декаді травня температури повітря і ґрунту в межах середньобагаторічних, сходи цибулі з насіння, моркви, петрушки слід очікувати через 16-20 діб після висіву насіння, буряка столового - через 8-12 діб, капусти - 7-9 діб. При настанні теплої погоди слід очікувати масової появи сходів бур’янів, що вимагатиме прийняття оперативних міроприємств по утриманню посівів в чистому від бур’янів стані. В зв’язку з цим, важливе значення матиме своєчасне рихлення міжрядь, де вже отримано сходи овочевих та проведення заходів по зменшенню кількості бур’янів і зруйнуванню земляної кірки на площах овочевих, де сходів ще не має. Для цього, враховуючи стан проростків овочевих рослин, проводять до сходове боронування легкими чи сітчастими боронами впоперек посіву при швидкості руху агрегату 3-3,5км/год (на невеликих площах ґрунт обробляють граблями), чи рихлення міжрядь по сходах маячної культури (якщо насіння її було домішано до насіння вирощуваних овочевих рослин).

Не зменшується актуальність постійного контролю посівів овочевих (особливо хрестоцвітих культур) по заселенню їх шкідниками - (блішки, довгоносик на столовому буряку),- адже період появи сходів найбільш вразливий в розвитку овочевих рослин. При необхідності використовують дозволені препарати з суворим дотриманням вимог техніки безпеки при їх застосуванні. На площах, що будуть зайняті тепловимогливими овочевими (огірок, помідор, перець і інші), доцільно ґрунт обробити сегментною бороною, чи провести неглибоку культивацію для знищення проростків бур’янів. Через 1-2 доби ґрунт прикочують для провокування проростання насіння бур’янів в верхньому шарі ґрунту, що в подальшому значно зменшить забур’яненість посіву.

Цукрові буряки. На даний час у цукрових буряків раннього строку сівби відмічається поява сходів. Настає відповідальний період в вирощуванні дан6ої культури. При відсутності або недостатнього захисту від бур’янів посіву цукрових буряків зниження продуктивності може становити 60-80% можливого рівня продуктивності. На посівах цукрових буряків, де не вносились ґрунтові гербіциди (Дуал Голд, Трофі та інші), відбувається інтенсивне проростання насіння дводольних бур’янів, що потребує застосування страхових гербіцидів. В залежності від видового складу бур’янів застосовують бакові композиції з кількох гербіцидів, зазвичай на основі формуляцій бетаналів – Бетанал Експкрт, Бетанас, Промінь, Бригадир та інші.

В умовах прохолодної і сухої весни доцільно здійснювати перше обприскування баковими композиціями Бетаналу Експерт з гербіцидами Гатікс, Пілот, Тореро або Пірамін Турбо. Для посилення ефективності дії гербіцидів в бакову суміш доцільно додавати прилипач Сільвет. Застосовують бакову суміш гербіцидів при наявності у бур’янів сім’ядольних листочків.

Молочне скотарство:

Для покращення показників галузі бажано:

• використовувати для осіменіння корів та телиць спермопродукцію бугаїв-плідників допущених до використання у 2010 році;
• доцільно провести атестацію стада за відтворною здатністю корів;
• у зв’язку з переведенням великої рогатої худоби на літньо-табірне утримання працівникам зооветеринарної служби необхідно провести ряд невідкладних заходів пов’язаних з утриманням тварин в літніх таборах, це перш за все підготовка загонів для утримання тварин, перевірка та оцінка пасовищ, підготовка доїльних площадок, тощо;
• провести всі діагностично-лікувальні заходи до переведення тварин на літньо-табірне утримання;
• провести повний зоотехнічний аналіз кормів та балансування раціонів годівлі, згідно науковообгрунтованих норм для різних груп тварин, за рівнем молочної продуктивності та фізіологічним станом;
• особливу увагу приділяти збереженню молодняку у весняний період та переведення його на табірне утримання, або переведення з приміщень в загони, що розташовані на відкритому повітрі.

В дослідному господарстві Інституту для реалізації є в наявності племінний молодняк свиней: кнурці – 20 голів (жива вага 80-90кг), свинок – 40 голів (жива вага 70-80кг).

Директор Сумського інституту АПВ, кандидат с.-г. наук                  М.П.Бондаренко