На головну
Пошук
Мапа сайту
Новини
Інформація про проведену конференцію 29.07.2010 р.
Землеробство
При впровадженні ресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур найважливіше значення набуває використання соломи та інших пожнивних залишків для відновлення ґрунтової родючості.
Спалювання або вилучення цієї цінної органічної маси – це ліквідація життєздатності ґрунту.
Господарства, де технологічно грамотно займаються внесенням у ґрунт рослинних залишків не один рік, мають скорочення витрат на мінеральні добрива аж до повної відмови від них, розкислення ґрунту й, найголовніше, - позитивний баланс нагромадження гумусу.
Технологічні прийоми роботи з пожнивними залишками:
Використання пожнивних залишків як добрива потребує суворого виконання певних технологічних операцій у часі.
1. Пожнивні залишки (солому) при збиранні необхідно подрібнити, бажано на фракції 30 – 50 мм, і рівномірно розподілити по полю. Рівномірно розподілені залишки зменшують проблеми, пов'язані з якісною заробкою насіння у ґрунт під час сівби.
2. Заробку подрібненої соломи в ґрунт найкраще проводити відразу ж після збирання на глибину 5-6 см, але не глибше 10 см. Проведення пожнивного розпушування ґрунту відразу після збирання попередника дозволяє:
- використовувати післязбиральну стиглість ґрунту для високоякісного мульчування з мінімальними енергетичними витратами;
- зберігає в ґрунті для майбутньої культури продуктивну вологу, не використану попередником;
- не дозволяє обнасінитись бур`янам, які розвивалися під покривом попередника;
- забезпечує максимальне використання «ефекту роси», що дозволяє накопичувати атмосферну вологу при будь-якій, навіть дуже високій температурі й при повній відсутності опадів. Відомо, що навіть прогріте до температури +50ºС повітря містить в 1м3 до 92 грамів води. Перепад денних і нічних температур забезпечує конденсацію 42-48 грамів цієї води нижче мульчованого шару. Тому ґрунт під мульчою завжди має вологу, навіть у посуху.
Мульча, що покриває ґрунт, підвищує її фільтраційну здатність, позитивно впливає на фізичний, хімічний і біологічний стан ґрунту, різко зменшує стік і змив, не допускає виникнення ерозійних процесів.
У ґрунті, мульчованому пожнивними залишками, підсилюється діяльність мікроорганізмів, збільшується чисельність ґрунтових комах, хробаків, тобто інтенсифікується діяльність біологічного ґрунтового комплексу по виробництву поживних елементів для культурних рослин.
При всіх організаційних складностях, що виникають у ході збиральної компанії, слід ураховувати, що швидкість проведення пожнивного розпушування прямо впливає на врожай наступної культури. Практика показує, що різниця у врожаї при проведенні пожнивного розпушування відразу слідом за збиранням і через два тижні становить на зернових до 7 ц/га.
Рослинництво
Підходить до завершення збирання озимини і ярих ранніх зернових культур. На черзі підготовка ґрунту під посів озимини майбутнього року. На зібраних площах відбувається інтенсивний ріст бур’янів, тому головним і важливим прийомом є своєчасне лущення стерні, щоб не допустити переростання бур’янів, що негативно вплине і на якість послідуючого основного обробітку ґрунту. Зважаючи на попередники, різні строки їх збирання, варіювання ступеня забур’яненості полів вимагає диференційованого підходу до вибору оптимального способу основного обробітку ґрунту з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов кожного господарства, поля або його окремої частки окремо. Як показує досвід, саме основний обробіток ґрунту достатньо впливає на термін своєчасної появи сходів та їх послідуючий розвиток. В підготовці ґрунту перевагу слід надавати безвідвальному способу, як енерго- та вологозберігаючому. При виконанні мілкої оранки (18-20 см) весь оброблюваний шар необхідно доводити до дрібногрудучкуватого стану, використавши наявні дискові знаряддя, культиватори і обов’язково котки кільчасто-шпорові чи кільчасто-зубові, які сприяють подрібненню грудок і ущільненню оброблюваного шару.
Гречка. Стан посівів гречки – складний. Гречка знаходиться у фенологічній фазі – цвітіння - плодоутворення.
Залежно від строків рослини сформували від 12 до 40 шт. зерен, або 38 -60% потенціальних можливостей.
Збирати врожай починають, коли на рослинах побуріє 75-80% плодів. Втрати врожаю при скошуванні значною мірою залежать від вологості повітря на цей час. Найменшими вони бувають, коли відносна вологість повітря становить не менше 50%, що відмічається переважно вранці, ввечері і вночі, а також у хмарну погоду. Оптимальна висота скошування 15-20 см, при високому стеблостої (понад 90 см) - до 25 см. На такій стерні валок надійно утримується, рослини не торкаються землі і швидко просихають. Валки на звичайних рядкових посівах укладають упоперек або під кутом до напрямку сівби, а на широкорядних - лише впоперек.
Просо. Стан посівів проса – задовільний. Просо знаходиться в фенологічній фазі – наливу зерна та дозрівання.
Соя. На рослинах ультраскоростиглих сортів даної культури відмічено початок фази дозрівання. Середньо- і ранньостиглі сорти перебувають в фазі зелених бобів. В дану фазу залишається актуальним позакореневе підживлення. Для цього слід застосувати суміш карбаміду (6-8 кг/га) та мікродобрив типу Нутріван олійний чи Кристалон жовтий (2 кг/га). В даний час, особливо після випадання опадів є загроза ураження пероноспорозом і тому при перших ознаках хвороби на посівах слід застосувати фунгіциди типу Альто Супер, к.е. (0,5-0,6 л/га), Колосаль Про, к.е (0,6-0,8 л/га).
Кукурудза. Рослини посівів оптимальних строків сівби знаходяться у наступних фазах: при ФАО 180-220 – восковій стиглості зерна, ФАО 220-300 – молочно восковій стиглості, ФАО 300-320 – молочній стиглості. Настання даних фаз відбулося на 2-2,5 тижні раніше у порівнянні із багаторічним даними. Відповідно, і збирання кукурудзи на зерно при утриманні таких погодних умов, також розпочнеться раніше. Високі температури і особливо дефіцит вологи суттєво вплинули на формування качанів, які в умовах поточного року поступаються як за розмірами, так і за кількістю утворених зерен, у порівнянні із попередніми роками. На сьогодні можна вже говорити, що ми через це недоотримаємо приблизно 10-15% врожаю зерна кукурудзи.
На деяких площах, особливо пізніх строків сівби, пізніх гібридів і там де сівбу проведено по пересушеному ґрунту відмічається “череззерниця”, а то навіть і загалом не запилення качанів. В першу чергу, це пов’язано із високими температурами і особливо низькою вологістю в посіві, що призвело до часткової стерилізації пилку. Тому, в господарствах слід провести обстеження площ кукурудзи і при наявності таких посівів прийняти рішення про збирання їх на зелений корм чи силос.
Соняшник. Ранньостиглі сорти та гібриди даної культури сформували насіння в кошику, череззерниця не перевищує 14-16%. У середньостиглих сортів та гібридів спостерігається 32-40% стерильних квіток і пустого насіння. Для гібридів більш пізнього строку дозрівання ситуація подібна до середньостиглих, але в них продовжується фаза цвітіння і є надія на зменшення пустого насіння в кошику за умови зниження середньодобової температури та наявності вологи в ґрунті.
Цукрові буряки. На даний час рослини цукрових буряків знаходяться у фазі інтенсивного росту листового апарату і коренеплоду. Посушливі умови першої половини вегетації негативно вплинули на ріст рослин цукрових буряків. Так, в порівнянні з аналогічним періодом минулих років рослини цукрових буряків утворили в 2-2,5 рази меншу масу листового апарату, а маса коренеплоду менша в середньому на 80-150 г.
Для покращання мінерального живлення рослин в даний період їх розвитку доцільно провести позакореневе підживлення рекомендованими добривами – реаком-Р-бурякове (5-6 л/га), сечовина (25-30 кг/га), нутрівант плюс (3-5 кг/га), еколист (1-4 л/га), кристалон (3-5 кг/га) або акварин (2-3 кг/га).
Настають календарні строки початку ураження листового апарату цукрових буряків плямистостями і, в першу чергу, церкоспорозом. Тому необхідно посилити фіто санітарний контроль посівів цукрових буряків. У випадку появи перших проявів ураження рослин плямистостями або борошнистою росою посіви необхідно обробити рекомендованими фунгіцидами – альто супер (0,5 л/га), дерозал (0,4 л/га), імпакт (0,3 л/га), рекс (0,5 л/га), топсин М (0,6-0,8 кг/га), фундазол (0,6-0,8 кг/га), фалькон (0,6 л/га), емітент (0,8 л/га). У боротьбі з хворобами листків ефективніші системні препарати, термін токсичної дії яких у 2 рази довший в порівнянні з контактними. З метою попередження стійкості збудників церкоспорозу або борошнистої роси необхідно застосовувати препарати різної хімічної природи. Найефективніше поєднання внесення фунгіциду та позакореневих підживлень, що дозволяє на 10% зменшувати норму внесення фунгіциду без зниження його ефективності.
Картопля. Боротьба з хворобами і шкідниками — один із основних резервів підвищення урожайності та поліпшення якості картоплі. В зв’язку з появою другого покоління личинок колорадського жука, посіви картоплі середньостиглих та пізніх сортів необхідно обробити інсектицидом (Актара 25 WQ в.ч.; Конфідор 20% в.р.к.; Моспілан 20% з.н.; Сонет 105 к. е.; Фастак 10% к е.; Фюрі 10% в.е.), а також провести захист картоплі від фітофторозу препаратами системно-контактної дії - Авіксіл 70% з. п. - 2,1-2,6 кг/га, Акробат МЦ 69% з. п. - 2,0 кг/га, Ридоміл Голд МЦ 58% з. п. - 2,5 кг/га, Танос в. ч. - 0,6 кг/га, ТАТТУ 55% н.с. - 3 л/га. У випадках, коли строки обробки проти колорадського жука і фітофторозу збігаються, можна проводити комбіновані обприскування. Для цього в робочу рідину інсектициду в потрібній кількості додати фунгіцид.
На насінницьких посівах обов’язковим є фітосанітарні прочистки з видаленням хворих рослин за межі поля.
Тваринництво
Провідна галузь тваринництва в області – скотарство і, насамперед, молочне. Ефективне використання молочної худоби зумовлено, передусім, якістю кормів, годівлею та умовами утримання, а також створенням нових типів, ліній і стад з високим генетичним потенціалом продуктивності.
Виробництво молока потребує постійної уваги. І до цього необхідно відноситися виважено і з відповідальністю. Ефективність виробництва молокопродукції безпосередньо залежить від впровадження в галузь молочного скотарства сучасних прогресивних технологій. Перехід на сучасні технології виробництва пов’язаний із значними фінансовими, матеріальними і організаційними зусиллями. Але результати того варті. Старі технології не відповідають економічним вимогам часу. Необхідна модернізація існуючих тваринницьких приміщень, розміщення молочного стада відповідно до фізіологічних потреб і різкого підвищення його продуктивності.
В кліматичних умовах, які склалися на сьогодні, необхідно контролювати стан здоров’я тварин, особливо у свинарстві, щоб не допустити теплового стресу, використовуючи при цьому як прості засоби захисту від сонця, так і складні системи активного охолодження.
Щоб цілком реалізувати генетичний потенціал продуктивності наявного стада необхідно годувати тварин змішаними повноцінними кормами.
Для поліпшення якості тваринницької продукції та в плані протиепізоотичних заходів необхідно вже сьогодні подбати про ремонт приміщень та їх дезінфекцію. Саме сьогодні треба проводити капітальну реконструкцію тваринницьких приміщень. Важливим питанням на сьогодні є заготівля високоякісних повноцінних кормів, тому керівники та спеціалісти господарств повинні подбати про заготівлю кормів, дотримуючись конкретних технологій відносно заготівлі сіна, сінажу, силосу. При заготівлі сінажу і силосу актуальним є використання спеціальних консервантів, які забезпечать високу якість корму і його поживність.
По ДП ДГ Сумського інституту АПВ поголів’я як великої рогатої худоби, так і свиней не зменшилось в порівнянні з минулим роком на цю дату. Молочна продуктивність (надій на корову) за 6 місяців 2010 року по ДП ДГ інституту склала 2246 кг + 162 кг в порівнянні з минулим роком на цю дату, по ДП ДГ « Надія» – 1614 кг.
Заступник директора з наукової роботи, кандидат с.-г. наук М.Г.Собко
