Рекомендації

Науково-практичні рекомендації по вирощуванню озимого ріпаку на насіння в умовах 2010року (ранньовесняний період);

Стан посівів озимого ріпаку після перезимівлі

Головне в зимостійкості озимого ріпаку - підвищення стійкості біоколоїдів проти коагуляції, яке забезпечують захисні речовини: цукри, пентозани, амінокислоти та інші сполуки з низькою точкою замерзання. Посіви, які не пройшли фази загартування (світлову та темнову) гинуть при морозі від 6 до 8°С, що спостерігається при пізніх строках сівби. Найуразливіша частина в ріпаку - коренева шийка, тому рослини найкраще перезимовують за наявності снігового покриву. Якщо рослини мають добре розвинену розетку, то при сніговому покриві 10-15 см вони витримують морози на глибині залягання кореневої шийки до 20-25°С. Недостатньо розвинені і загартовані рослини (розетка - 2-4 листки – найчастіше це рослини пізніх строків сівби) як правило гинуть при температурі мінус 10-12°С.

Озимий ріпак під урожай 2010 року в регіоні посіяний на площі близько 33200 га і до припинення осінньої вегетації отримав таку кількість активних температур (вище 5⁰С) та опадів:

Період	Сума активних t>5⁰C	Опади, мм	Запаси вологи в шарі ґрунту 0-20 см на момент сівби, мм
10.08-27.10	988	98,7	24,3
20.08-27.10	804	98,7	19,5
30.08-27.10	610	81,1	13,3
05.09-27.10	515	79,6	11,2

Для нормальної перезимівлі рослинам озимого ріпаку потрібно отримати не менше 800⁰С активних температур та за умов нормального вологозабезпечення рослини повинні сформувати 8-10 справжніх листків, діаметр кореневої шийки 1 см та висоту на рівні 15 см.

Умови осінньої вегетації рослин озимого ріпаку були сприятливими для проходження як першої, так і другої фаз загартування і в рослинах завершився повний відтік вільної вологи з периферії до структури клітин на прикінці листопада місяця. Метеорологічне припинення вегетації озимих в 2009 році (середньодобова температура повітря нижче 5ºС) відбулося близько до багаторічного строку (27 жовтня). Посіви озимого ріпаку, висіяні в першій декаді серпня (рослини перерослі – розетка з 10-12 листків, висота рослин – 20-22 см, діаметр кореневої шийки 1,5-1,7 см, вміст розчинних цукрів у головці кореня на рівні 19,3 %) та другої декади серпня (рослини оптимального розвитку – розетка з 6-8 справжніх листків, висота рослин 12-15 см, діаметр кореневої шийки 0,8-1,0 см, вміст розчинних цукрів в головці кореня на рівні 20,7%, що близько біологічної норми, яка в межах 20-25%.) складають 85% від загальної площі посіву. В той же час посіви третьої декади серпня – першої декади вересня (складають 15% від загальної площі посіву культури), сформували розетку з 4-6 справжніх листків, висота рослин 8-10 см з діаметром кореневої шийки 0,4-0,6 см та вмістом розчинних цукрів в головці кореня 18,6%.

Хоча метеорологічно рослини озимого ріпаку припинили вегетувати 27 жовтня, проте пасивна вегетація продовжувалась до 6 грудня. Починаючи з 7 грудня відбулося суттєве зниження температури – середньодобова температура понизилась до мінус 2,8ºС. Відповідно припинилася вегетація рослин озимого ріпаку. В грудні та січні місяці екстремальних погодних умов, які б загрожували перезимівлі ріпаку, не відмічено. Починаючи з 12 грудня висота снігового покриву на полях становила близько 15-20 см. Мінімальна температура повітря була відмічена 16 грудня і складала -25ºС, на поверхні ґрунту – мінус 21ºС при висоті снігового покриву на рівні 10-15 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання головки кореня знижувалась до мінус 4,0ºС. Глибина промерзання ґрунту в середньому складала 15-18 см. Починаючи з 16 січня знову відбулося істотне зниження температури. Температура на поверхні снігу знижувалася до мінус 32ºС (24.01). При цьому на глибині залягання головки кореня температура ґрунту, при висоті снігового покриву 30-35 см, була мінус 4,7ºС, при висоті снігу 5-10 см – мінус 9,5-8,0ºС. Достатньо тривале утримання температур повітря нижче мінус 15ºС (17-21.01) і навіть мінус 20ºС (22-24.01) сприяло значному вихолодженню ґрунту. Так, за період з 16 по 27 січня температура ґрунту на глибині 40 см знизилась із 2,4 до 1,4ºС. Сніговий покрив на полях озимого ріпаку коливався від 10 до 30 см. Менша товщина снігу спостерігається на підвищених місцях рельєфу поля. У понижених місцях і біля лісосмуг сніговий покрив становив 40-50 см. На третю декаду січня втрата життєздатності росли ріпаку при сівбі в першій-другій декаді серпня становила близько 5%, а посіви третьої декади серпня – першої декади вересня, втратили життєздатність в межах 10%.

З початку лютого місяця метеорологічні умови були в значній мірі несприятливими для перезимівлі озимого ріпаку. Майже на всій площі сівби даної культури в області окрім північної її частини посіви знаходяться під притертою льодовою кіркою. Утворення її відмічено у першій декаді лютого, коли після випадіння значної кількості опадів у вигляді дощу (1.02 – 29,5 мм, 2.02 – 5,8 мм) відбулося накопичення води під сніговим покривом. Зниження температури з 6 по 8 лютого на поверхні снігу до мінус 22-24ºС призвело до утворення льодяної кірки товщиною 2-5 см. В подальшому, навіть під час відлиг, розрихлення льодового шару не відбулося, а навіть сприяло незначному потовщенню через накопичення талої води на вже утвореній раніше льодяній кірці. Висота снігового покриву на посівах озимого ріпаку в порівнянні з січневими показниками не змінилась і складала 30-35 см, але через коливання температури у верхній частині він значно ущільнився, а в нижній частині залишався розрихлений, що в третій декаді лютого призвело до значного пошкодження листового апарату рослин. Температура на глибині залягання головки кореня та на глибині 40 см була на рівні -1,4 та +1,3 і значно не коливалась

Після 7 днів залягання притертої льодяної кірки, 17 лютого, загибель рослин ріпаку при сівбі в першій-другій декаді серпня становила близько 20%, а посіви третьої декади серпня – першої декади вересня, втратили життєздатність в межах 30%.

В першій-другій декаді березня утримувалась прохолодна погода з коливанням денних температур від -1-4ºС, нічних – -12-16ºС. Через замерзання талої води товщина притертого льодового шару збільшилась до 6-10. Висота снігового покриву знизилась до 20-25 см, який значно ущільнився по всій висоті.

За результататами прискореного відрощування після 25 днів залягання притертої льодяної кірки, загибель рослин при сівбі в першій-другій декаді серпня становила близько 25%, а посіви третьої декади серпня – першої декади вересня, втратили життєздатність в межах 40%. Після 45 днів - даний показник становив 50 та 60% відповідно. Слід також зазначити, що надземна частина рослин (листя), не залежно від строків сівби в значній мірі пошкоджена, що спричинив ущільнений сніговий покрив.

Підвищення середньодобової температури до +3-4ºС, яке відбулося в третій декаді березня визвало швидке танення снігу на полях озимого ріпаку та часткове розрихлення льодового шару. У понижених місцях (блюдцях) притерта льодяна кірка, товщиною 2-3 см не розрихлена та знаходиться під значною кількістью води, що після її відтавання загрожує вимоканням рослин.

Догляд за посівами озимого ріпаку в ранньовесняний період

Відновлення вегетації і ріст рослин озимого ріпаку у весняний період є інтенсивним і запізнюватись з виконанням весняних агроприйомів неможливо.

Передвесняний період і частково весняний для рослин ріпаку є одними із найкритичніших періодів. Оцінка стану посівів після зими є основною інформацією для прийняття рішення про майбутнє посівів. Інвентаризацію проводять після відновлення вегетації посівів, визначаючи кількість рослин на одиницю площі та їх стан, що наведено нижче.

Оцінка стану посівів після зими

Оцінка посівів	Кількість рослин на м², шт.		Прогноз урожаю, тонн/га
Оцінка посівів	гібрид	сорт	Прогноз урожаю, тонн/га
Густий	45 >	65 >	2,5 - 4,0
Оптимальний	ЗО - 40	40 - 60	3,0 - 4,0
Середній	20	35	3,0
Мінімальний	15	20	2,0 - 2,5
Критичний	5	10	1 -1,5

Якщо густота посівів сортів і гібридів вітчизняної селекції становить 30-45 шт./м², то такі посіви можна не пересівати. Гібриди зарубіжної селекції можуть формувати врожайність на рівні 30-35 ц/га за густоти 25-30 шт./м² за відповідного догляду за посівами у весняно-літній період.

Окрім кількості рослин на 1 метрі квадратному також необхідно оцінити біометричні показники рослини: товщину кореневої шийки, кількість листя на рослині та фізіологічний стан.

За оптимальних умов та в роки зі сприятливими погодними умовами навіть 15 рослин/м² можуть дати гарний врожай, якщо рослина має товщину кореневої шийки мінімум 10-12 мм. Дуже важливе значення має рівномірне розміщення рослин по площі, і навпаки, чим дрібніші рослини та чим більше вони пошкоджені, тим більша густота має бути. Втрата листкового апарату не є проблемою для добре розвинених рослин. Тканин, що залишилися непошкодженими, достатньо для відновлення вегетації.

Зовсім інша ситуація з ослабленими рослинами. Для оптимізації відростання рослин після перезимівлі, за нормальної густоти рослин, слід застосувати азотні підживлення. Відомо, що незабезпечення необхідної кількості мінеральної поживи (на кожний центнер насіння потрібно азоту 6 кг, фосфору 2 кг і калію 4 кг діючої речовини) знижує потенційну урожайність на 25-38%. При повноцінному і достатньому основному удобренні озимого ріпаку на чорноземних ґрунтах вчасне весняне підживлення азотом, наприклад, аміачною селітрою з нормою 2 ц (68-70 кг д. р. /га) сприятиме отриманню 2,2-2,5 тонн насіння з кожного гектара. За таких же умов для формування 3-3,5 тонн необхідними будуть два підживлення – по 45 кг д.р. на кожний гектар з інтервалом в 15 днів.

В умовах нинішнього року перше підживлення по мерзлоталому ґрунту виконати буде неможливо через велику кількість снігу, який швидко тане та недостатньо промерзлий грунт. Проведення ранньовесняного підживлення посівів може бути виконане за допомогою авіації або перенесеним на період настання фізичної стиглості ґрунту. Щоб знизити негативний вплив несприятливих погодних умов і підсилити життєздатність рослин ріпаку високоефективним буде внесення разом із засобами захисту стимуляторів росту (Вимпел і ін.) мікродобрив типу Вуксал, Еколіст, Акверін, Кристалон та іншіих, що у своєму складі мають необхідну кількість мікроелементів у доступній для рослини ріпаку формі, щоб забезпечити ними рослину в окремі періоди вегетації.

Посіви, густота яких після перезимівлі нижча мінімальної (див. вище) і рослини нерівномірно розміщені по полю, то такі посіви слід пересіяти. Для того, щоб не порушувати сівозміну (в тих випадках коли озимий ріпак являється попередником озимої пшениці) пересіяти дані площі можна хрестоцвітими культурами ярої групи, наприклад ярим ріпаком чи гірчицею. Строки пересіву повинні бути максимально ранніми при настанні фізичної стиглості ґрунту (температура ґрунту на глибині 10 см повинна становити 6- 8 ºС). Обробіток ґрунту повинен виконуватись безпосередньо перед сівбою і повинен бути направлений на максимальне збереження вологи в ґрунті і виконуватись не глибше 3-4 см. Добру якість підготовки ґрунту забезпечують комбіновані агрегати “Європак”, Екопак”, “Компактор”, “Смарагд” та інші, які обладнанні стрілчатими лапами.

Захист від бур'янів у весняний період

Весняне застосування гербіцидів на посівах ріпаку за умови ефективного азотного підживлення є лише додатковою обробкою. Небажано відкладати обприскування на весну, оскільки конкуренція від бур'янів проходить восени і втрата біомаси ріпаку за сильної забур'яненості може становити 30-50%.

За успішного осіннього застосування гербіцидів, навесні звертають увагу тільки на ті види бур'янів, що можуть конкурувати з ріпаком у другій половині вегетації. У весняний період найбільш шкідливі бур'яни з родини ромашкових, підмаренника чіпкого та злакові.

Якщо навесні спостерігається відростання осотів та видів ромашки, полину, волошки, болиголову та інших, доцільним є внесення гербіциду Лонтрел 300, в.р., (0,3 л/га). Можливе застосування гербіцидів осередками, смугами, що значно економить кошти. Підмаренник чіпкий найкраще знищувати на попередниках озимого ріпаку - посівах озимої пшениці, застосовуючи такі препарати, як Лінтур 180 WG, в.г. (150 г/га), Гроділ Максі, в.г. (90-100 г/га). Проти однорічних та багаторічних злакових бур'янів застосовують грамініцид Фюзілад Форте 150 EC, к.е. (1,0-2,0 л/га), проти однорічних дводольних та злакових - Бутізан 400, 40% к.е (1,5-2,5 л/га).

Захист від шкідників та хвороб

Без надійного захисту ріпаку від шкідників і хвороб отримати високий врожай неможливо. На посівах цих хрестоцвітних культур відмічено близько 30 видів шкідників. Найбільш небезпечними з них є хрестоцвітні блішки, ріпаковий пильщик, ріпаковий квіткоїд, капустяна попелиця та ряд інших. За період вегетації рослини ріпаку уражаються грибними і бактеріальними хворобами та хворобами, що зумовлюються вірусами і мікоплазмовими тілами. Важливим з цієї точки зору є період бутонізація-цвітіння.

На даний момент ефективними препаратами від шкідників ріпаку озимого є такі: з групи пірітроїдів -Денис Профі 2,5 % к.е., Карате Зеон к.е., Сумі-альфа 5% к.е.,(0,3 л/га), Фастак 10 % к.е., (0,1-0,15 л/га), а з групи фосфорорганічних препаратів - Нурел-Д, Базудін 600 EW в.е. (0,8 л/га) та ін.

Економічні пороги наявності шкідливих організмів у посівах озимого ріпаку

Шкідник	Фенологічна фаза розвитку культури	Облікова одиниця	Економіч-ний поріг шкодо-чинності	Період контролювання
Хрестоцвітні блішки	сходи	особин на 1м²	3-5 жуків	температура повітря >15 ^ос, суха сонячна погода
Ріпаковий білан	вегетація рослин	особин на 1м²	2 гусенеці	травень
Великий ріпаковий прихованохоботник	вегетація рослин	на 40 рослин	1 жук	за температури >9 ^ос
Ріпаковий квіткоїд	бутонізація-початок цвітіння	на 1 рослину	5-8 жуків	за температури >12 ^ос
Борошниста капустяна попелиця	цвітіння	особин на 1м²	не більше 2-х колоній	підвищена температура повітря

В умовах північного сходу України хвороби не набули значної шкодочинності, але все частіше з’являються такі інфекційні хвороби, як чорна ніжка, бактеріоз коренів, біла і сіра гниль, пероноспороз, циліндроспоріоз, слизистий бактеріоз, фомоз, альтернаріоз, кила, вертициліоз. За використання фунгіцидів Тілт 250 EC к.е. та Колосаль 250 к.е. значно знижується ризик ураження озимого ріпаку фомозом та альтернаріозом за умов перевищення економічного порогу шкодочинності.

У період вегетації для обмеження поширення хвороб - несправжньою борошнистою росою, пероноспорозом, білою та світлою плямистостями, альтернаріозом - застосовують препарати, які наведено нижче.

Основні зареєстровані фунгіциди для озимого ріпаку

Назва препарату	Діюча речовина	Норма витрати, кг, л/га	Об'єкт, проти якого обробляється
Ридоміл Голд МЦ, 68 WG, в.г.	Металаксил-М, 40 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг	2,5	Альтернаріоз, пероноспороз, сіра гниль
Альєтт, з.п.	Фосетил алюмінію, 800 г/кг	1,2-1,8	Пероноспороз
Колосаль, к.е.	Тебуконазол, 250 г/л	0,75 - 1,0	Альтернаріоз
Форсаж 500 SC, к.е.	Карбендазим, 500 г/л	0,6	Альтернаріоз, септоріоз
Фолікур 250 EW, к.е.	Тебуконазол, 250 г/л	0,3 - 1,0	Альтернаріоз

Адреса:

Телефони:

Рекомендації

Науково-практичні рекомендації по вирощуванню озимого ріпаку на насіння в умовах 2010року (ранньовесняний період);

/0542/ 695-002