На головну
Пошук
Мапа сайту
Історія інституту
Сумська державна сільськогосподарська дослідна станція була однією з найстаріших сільськогосподарських науково-дослідних установ України. Вона була організована в 1905 році при Сумському сільськогосподарському училищі і на той час мала дослідне поле 8 десятин (рішення Харківського губернського земства від 3 жовтня 1904 року).
З 1905 по 1910 рр. на станції вивчались ефективність різних видів парів і парових обробітків грунту, використання гною і мінеральних добрив. Для ведення досліджень вона вже мала 65 га землі. З 1910 по 1930 рр. проводились систематичні дослідження по удосконаленню окремих елементів технології вирощування с.-г. культур, розробці і впровадженню в практику сільського господарства найбільш досконалих прийомів використання усіх видів добрив.
Інформаційно-консультативна робота розпочата на станції з першого року роботи і заключалась в наступному: щорічне видання наукових праць і коротких звітів, бюлетенів про результати науково-дослідних робіт, видання плакатів, популярних брошур, настанов і рекомендацій, доповідей на різних з’їздах і агрономічних нарадах, конференціях, виступах перед сільськогосподарськими виробниками, виробництво і розповсюдження сортового насіння сільськогосподарських культур, проведення екскурсій, надання консультацій, організація та участь в сільськогосподарських виставках. З роками вона удосконалювалась в напрямку більш широкого охоплення товаровиробників регіону.
В 1930 році станція була реорганізована в опорний пункт Українського науково-дослідного інституту зернового господарства, а в березні 1934 року знову відновила свою діяльність як дослідна станція і була підпорядкована Всесоюзному науково-дослідному інституту добрив, агротехніки і ґрунтознавства. Площа земельних угідь була збільшена до 524 га. З цього часу наукові співробітники станції стали вивчати і розробляти агробіологічні основи системи удобрення в зернобуряковій сівозміні.
Докорінні зміни в змісті і направленні роботи станції відбулися в 1956 році, коли вона була реорганізована в державну комплексну сільськогосподарську дослідну станцію. На неї покладалися завдання розробки і опрацювання прогресивних технологій та забезпечення відповідними рекомендаціями господарств стосовно регіональних природно-економічних умов, надання допомоги працівникам сільськогосподарського виробництва по питаннях рослинництва, тваринництва, механізації тощо, організації насінницької і племінної роботи, ведення сільськогосподарської пропаганди і ознайомлення фахівців з досягненнями науки і передового досвіду. Було визначено доцільним створити дослідні господарства, які повинні були стати взірцем ведення землеробства і тваринництва, високої продуктивності праці і зниження собівартості продукції, забезпечення господарств області елітним насінням, племінним молодняком сільськогосподарських тварин.
Згідно постанови Президії Української академії аграрних наук від 19 вересня 2001 р. (протокол № 18) і наказу Президента Української академії аграрних наук від 5 жовтня 2001 року № 87 Сумська державна сільськогосподарська дослідна станція була реорганізована в Сумський інститут агропромислового виробництва. Нині Інститут сільського господарства Північного Сходу є головною установою Центру наукового забезпечення АПВ Сумської області, виконує науково-дослідну роботу по основним пріоритетним напрямкам, проводить випробування, трансфер і освоєння інновацій в господарствах області, а також інформаційно-консультаційне забезпечення, сільськогосподарське дорадництво та інноваційний провайдинг.
